ДПА для учнів 9 класу

Перелік обов’язкових предметів для ДПА у 2022 році (9 клас):

• Українська мова.
• Математика.
• Один із навчальних предметів зі списку: біологія, всесвітня історія, географія, література, іноземна мова, інформатика, історія України, основи правознавства, українська література, фізика, хімія, мова нацменшини чи корінного народу.

Особливості проведення диктанту під час ДПА

Методика проведення диктанту традиційна, однак під час державної підсумкової атестації має певні особливості.

Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.

Після прочитання всього тексту читає перше речення, учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, учитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.

Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи між реченнями і надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.

Критерії оцінювання диктанту

Диктант оцінюється однією  оцінкою на основі таких критеріїв:

• орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
• повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;
• розрізняють грубі помилки й негрубі ( винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не …; пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності;
• орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не  враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;
• за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал

Нормативи оцінювання диктанту

Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних робіт для учнів 9 класу

Математика

 Для проведення державної підсумкової атестації готують не менше 10 варіантів контрольних робіт (якщо кількість учнів в класі менша 10, то по одному варіанту на кожного учня).

Для учнів загальноосвітніх класів пропонується поділити роботу на 3 частини. Перша частина – 10-12 завдань у тестовій формі з однією правильною відповіддю на кожне завдання. Для кожного тестового завдання рекомендується подати 4-5 варіантів відповіді. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в роботі указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь. При цьому учень не повинен наводити будь-які міркування, що пояснюють його вибір. Друга частина атестаційної роботи може складатися із 4-6 завдань відкритої форми з короткою відповіддю. Такі завдання вважаються виконаними правильно, якщо записана правильна відповідь (наприклад: число, вираз, корені рівняння тощо). Усі необхідні обчислення, перетворення тощо учні виконують на чернетках. Третя частина атестаційної роботи може складатися з 3-4 завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання третьої частини вважаються виконаними правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу розв’язку та надав правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої частини оцінює вчитель відповідно до критеріїв і схеми оцінювання завдань з якими учні завчасно ознайомлені.

Для класів з поглибленим вивченням математики пропонується додати четверту частину роботи. Її рекомендується скласти із 3 завдань, що відповідають програмі поглибленого вивчення математики. У кожній із частин атестаційної роботи рекомендується поєднати завдання з алгебри і геометрії у орієнтовному відношенні 2 до 1. Також завдання мають охоплювати весь курс математики 5-9 класу. Завдання третьої та четвертої частин атестаційної роботи учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу.

Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 135 хв. для учнів загальноосвітніх класів. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботу протягом 180 хвилин.

При оцінюванні письмової роботи необхідно користуватися критеріями оцінювання затвердженими наказом МОН від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Систему переведення балів у оцінку обґрунтовують і оприлюднюють.

Історія України. Всесвітня історія

Завдання для ДПА мають бути зорієнтовані на визначення рівня навчальних досягнень учнів, які включають основні питання програми.

Учитель готує кілька варіантів атестаційних робіт (наприклад, 10). Кожен з таких варіантів може містити по 22 тестових завдання з історії таких форм:

•  завдання 1-16 мають чотири варіанти відповідей, серед яких треба вибрати одну правильну;
•  у завданнях 17, 18 до кожної інформації, позначеної буквами, потрібно добрати одну правильну відповідь з варіантів, позначених цифрою;
• у завданнях 19, 20 потрібно розташовувати історичні події у хронологічній послідовності;
• завданнях 21, 22 мають сім варіантів відповідей, серед яких треба вибрати три правильні.

Зміст тестових завдань повинен відповідати навчальним програмам для загальноосвітніх навчальних закладів та змісту підручників з історії, рекомендованих Міністерством освіти і науки України. Під час виконання завдань учні мають виявити:

— знання історичних фактів, подій, явищ, процесів, понять, термінів, хронології, картографії, історичних особистостей, культурно-історичних пам’яток;

— уміння аналізувати, узагальнювати, визначати причини й наслідки історичних подій та явищ, оцінювати їхнє значення;

— уміння встановлювати відповідність і послідовність між подіями, явищами, процесами та періодами;

— уміння працювати з історичними джерелами: історичними документами, картами, схемами, фотоматеріалами тощо.

Правознавство

Державна підсумкова атестація з предмета «Правознавство» учнів 9-х класів проводиться в письмовій формі. Перевірка результатів навчання учнів основ правознавства  передбачає оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. При складанні завдань для ДПА вчителеві слід взяти до уваги наступне:

— спрямування завдань на перевірку вмінь і навичок учнів, передбачених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти;

— відповідність завдань концепції та змісту чинної навчальної програми з предмета;

— різноманітність завдань, що уможливить виявлення й оцінювання рівня сформованості правової предметної компетентності дев’ятикласників у сукупності таких компетенцій як інформаційна (правові знання), логічна (розвиток юридичної логіки), процесуальна (правові вміння), аксіологічна (емоційно-ціннісне ставлення учня до правових явищ і процесів);

— поточні зміни в чинному законодавстві України;

— відповідність завдань віковим особливостям учнів 9-х класів (розвиток критичного мислення, вміння абстрагувати, життєвий досвід тощо);

— можливість застосування для оцінювання 12-ти бальної шкали.

Для проведення ДПА вчителеві слід підготувати не менше двох варіантів комплексних завдань. При цьому всі варіанти мають бути уніфікованими за формою й типами завдань. Кількість завдань у кожному варіанті від 4 до 6. Рекомендуємо у ДПА з курсу правознавства використовувати такі типи завдань:

1. Тестові завдання на вибір однієї або кількох (варіант зі сполученням цифр) правильних відповідей. Виконання таких завдань зводиться до репродуктивного відтворення учнями наявних в них правових знань. Тестові завдання на пошук відповіді зі сполученням цифр передбачають обрання учнями варіанту, в якому значаться цифри, під якими містяться відповідні ознаки. Виконання такого типу завдання передбачає визначення ознак понять, складників явищ, етапів процесів у їх сукупності й виявляють уміння учнів співставляти та аналізувати правову інформацію, визначити, що відноситься до того чи іншого поняття (явища, процесу).

2. Завдання зі встановлення відповідності. Такі завдання, як і попередні типи завдань, – це відтворення учнями на репродуктивному рівні набутих знань з правознавства. Алгоритм виконання учнями такого типу завдання зводиться до підшукування відповідностей (пар) між поняттями й визначеннями, назвами й описом тощо.

3. Завдання з визначення поняття та ілюстрації його прикладом. Виконуючи такі завдання, учням слід відтворити поняття якомога точніше до дефініцій, поданих у нормативно-правових актах, або ж подати визначення поняття у сукупності його суттєвих ознак. Важливо, щоб учні продемонстрували вміння ілюструвати теоретичне положення конкретним прикладом, що й слугуватиме індикатором їхнього розуміння основних теоретичних положень правознавства.

4. Завдання на виявлення трьох відмінностей між правовими поняттями. Такі завдання перевіряють вміння учнів розрізняти й порівнювати правові поняття, явища, процеси тощо. Для з’ясування відмінностей учневі слід спочатку визначити, до якого роду належать зазначені види понять, а потім знайти відмінне в них за визначеними лініями (показниками, критеріями) порівняння.

5. Завдання з побудови логічного ланцюжка. Виконуючи завдання такого типу, учень має віднайти зайве поняття й пропущене в запропонованому ланцюжку поняття, узагальнити й указати, якому правовому явищу чи процесу ці поняття відповідають.

6. Завдання з виявлення помилок та/або недоречностей у запропонованих текстах. Такі завдання вимагають від учнів демонстрації засвоєних правових знань.

7. Завдання з аналізу фрагмента юридичного документа (положення нормативно-правового акта). Такий аналіз здійснюється учнями за поданими до фрагмента запитаннями на кшталт: про яке поняття йдеться у фрагменті НПА; що означає це поняття; які правовідносини врегульовуються зазначеним положенням тощо. Відповідаючи на запитання до фрагменту НПА, учні мають віднайти і виписати основне поняття, згадуване у фрагменті, дати його визначення, продемонструвати свої знання пов’язаних з чільним поняттям питань/проблем тощо.

8. Аналіз (розв’язання) правової ситуації за запитаннями до неї. Виконання такого завдання передбачає застосування учнями комплексу предметних знань (в тому числі й положень законодавства) й спрямоване на виявлення навичок учнів застосовувати набуті правові знання й предметні вміння, а також представляти оцінні судження щодо правових подій, явищ і процесів.

Окремі завдання атестаційної роботи мають носити творчий характер і уможливлювати демонстрацію учнями вміння висловлювати власні емоційно-оцінні судження щодо юридичних подій, явищ і процесів.

При оцінюванні комплексних завдань для ДПА з правознавства рекомендується застосовувати загальноприйняту 12-ти бальну систему оцінювання. Оцінювання може бути, наприклад, таким: тестові завдання на вибір однієї правильної відповіді з чотирьох або тестові завдання на вибір кількох правильних відповідей (варіант відповіді зі сполученням цифр) оцінюються по 0,5 бала за кожну правильну відповідь чи комбінацію цифр; завдання на встановлення відповідності оцінюється в 1 бал, який виставляється при правильному знаходженні учнем усіх відповідностей (пар) у завданні; завдання з визначення поняття й наведення прикладу оцінюється в 2 бали, де виконання першої частини завдання – це 1,5 бали, а приклад – 0,5 бали; завдання з пошуку трьох відмінностей між правовими поняттями/явищами оцінюється в 0,5 бала за кожні правильні пари відмінностей однієї лінії порівняння; аналіз фрагмента юридичного документа оцінюється у 2 бали; 3-ма балами оцінюється завдання з аналізу правової ситуації тощо. Утім, учитель може на власний розсуд застосовувати будь-яку систему оцінювання завдань з подальшим її «переведенням» у 12-ти бальну шкалу.

Географія

У ході підготовки завдань для проведення державної підсумкової атестації з географії вчитель має забезпечити перевірку закладених у оновлених навчальних програмах очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які включають змістовий, діяльнісний, ціннісний та світоглядний компоненти. Реалізація компетентнісного підходу до освітньої діяльності учнів забезпечується системою перевірки й оцінювання навчальних результатів, яку вчитель формує опираючись на можливості та інтелектуальний потенціал учнів, використовуючи місцевий, в тому числі, краєзнавчий матеріал. Одним із засобів формування, перевірки та оцінювання рівня сформованості предметних географічних компетентностей є застосування компетентнісно-орієнтованих завдань, які дозволять визначити здатність учнів використовувати природничо-наукові знання у ситуаціях, що близькі до реальних та пов’язані з різноманітними аспектами навколишньої дійсності: життя школи, суспільства, особистого життя учнів тощо. Використовуючи сучасні методи, види, способи і прийоми контролю навчальних досягнень учнів з географії, вчитель розробляє алгоритми проектування і застосування компетентнісно-орієнтованих завдань з географії, які компонуються у дидактичні тести, і є системою запитань та поступово ускладнених завдань специфічної форми, що забезпечує якісну, ефективну та об’єктивну оцінку структури й вимірювання рівня сформованості предметно-географічних компетентностей учнів. Змістове наповнення завдань передбачає формування не лише знань, а й способів діяльності, здатності застосовувати вивчене у різноманітних навчальних і життєвих ситуаціях, висловлювати власні судження, обґрунтовуючи їх, здійснювати логічні міркування, оцінювальні дії, формулювати висновки тощо.

Зміст завдань має сприяти формуванню в учнів, крім предметної,    також ключових компетентностей: уміння вчитися, спілкуватися    державною, рідною та іноземними мовами, математичної, соціальної, гендерної, громадянської, загальнокультурної, підприємницької,  здоров’язбережувальної компетенції. За таких умов вимірюється не рівень опанування конкретним географічним змістом, а здатність і готовність застосування загальнонавчальних і предметних знань та умінь. Такими завданнями передбачено використання наукових методів дослідження або обґрунтування певних положень на основі як освоєних знань і умінь, так і спостережень та досліджень. Реальні задачні ситуації мають бути пов’язані з актуальними проблемами, які виникають у житті кожної людини (розрахунки, роботи з картами, усвідомлення наслідків глобального потепління, вирубки лісів тощо).

Важливу роль у реалізації компетентнісного підходу мають відіграти навчальні завдання, що спрямовуються на пояснення фактів, процесів, явищ, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, відкриття нових знань або способів дій, розв’язання проблем практичного характеру, робота з контурними картами тощо для забезпечення у процесі перевірки практичного значення вивченого, застосування набутих знань та вмінь у нестандартних, змінених умовах. Через компетентнісно-орієнтовані завдання, можлива також реалізація наскрізних змістових ліній: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які є засобом інтеграції ключових та загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів.

Зміст окремих завдань варто спрямувати на формування (ціннісний компонент) мотиваційної сфери (визначення потреб, мотивів, намірів, цілей, прагнень); соціальних цінностей (почуття патріотизму, національної самосвідомості); особистісних цінностей (гуманність, працелюбність, чесність, правдивість тощо); соціальної поведінки; громадянської позиції, інших моральних якостей особистості, її поглядів, переконань, життєвих пріоритетів.

Тематичне наповнення завдань вчитель готує за навчальною програмою за курси з 6-го по 9-й клас, при цьому важливо узгодити тестові завдання за темами та врівноважити за ступенем складності. Для проведення атестації вчитель на свій розсуд готує декілька варіантів завдань за відповідною формою. Кожен варіант має тестові завдання різних типів і рівнів складності, зокрема:

1) завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих використовують для оцінювання знань географічних понять, термінів, умінь працювати із джерелами інформації (всього 8 завдань, з них кожні 2 завдання формуються за темами від 6 по 9 клас);

2) завдання на визначення відповідності передбачають вибір взаємопов’язаних понять, явищ, процесів і встановлення між ними логічних зв’язків (4 завдання, кожне  завдання формується за темами від 6 по 9 клас);

3) завдання, що містять сім варіантів відповідей, три з яких є правильними, використовують для перевірки здатності виявляти характерні ознаки окремих об’єктів і явищ, перелік окремих об’єктів, процесів, явищ тощо (4 завдання, кожне завдання формується за темами від 6 по 9 клас);

4) два завдання (одне з яких стосуватиметься курсу «Україна у світі: природа населення», а інше – «Україна і світове господарство»), що передбачають розгорнуту відповідь на поставлені запитання і забезпечать можливість перевірки вміння учнів висловлювати власні думки, наводити аргументи, складати географічні характеристики, описувати географічні процеси і явища, робити висновки, застосовувати знання і вміння у новій ситуації, порівнювати географічні об’єкти і явища, пояснювати розвиток і просторове поширення географічних процесів і явищ на основі виділення їх істотних ознак, встановлювати риси подібності та відмінності, переваг та недоліків природних та економічних умов, уміння застосовувати наявні знання і компетенції для вирішення запропонованого завдання;

5) два завдання, що передбачають для отримання правильної відповіді виконання певних математичних розрахунків з відповідним записом у бланку відповідей; (завдання формуються за темами від 6 по 9 клас)

6) також необхідно розробити одне завдання на контурній карті, що передбачає нанесення на карту інформації відповідно завдання та розробку легенди карти. Це завдання даватиме змогу визначити картографічну грамотність та знання особливостей просторового розміщення об’єктів і явищ. Під час виконання завдання учням потрібно розробити легенду карти за всіма правилами і картографічними вимогами, а потім виконати завдання на контурній карті. Виконуючи завдання на контурній карті, всі позначення і записи здійснюються тією ж ручкою, що й інші завдання. (завдання формуються за темами від 6 по 9 клас). Для підготовки завдання пропонуємо підготувати контурні карти світу та України, а завдання формувати з врахуванням формату карти.

Отже, кожен варіант такої атестаційної роботи налічуватиме: 16 тестових завдань різного типу і рівня складності; два завдання, що передбачають розгорнуту відповідь на поставлені запитання; дві географічні задачі; 1 завдання на контурній карті.

Для класів з поглибленим вивченням географії пропонується додати до атестаційної роботи ще два завдання: одне – практичного спрямування, а друге – теоретичного, творчого характеру.

На виконання атестаційної роботи відводиться 90 хвилин. Для класів з поглибленим вивченням географії — 120 хвилин.

Виконання атестаційної роботи не передбачає використання атласів та інших джерел картографічної та візуальної інформації.

Біологія

Атестаційна робота з біології укладається вчителем із завдань, що відповідають змісту і очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів, визначеним навчальною програмою з біології для 6–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06. 2017 р. № 804.

Атестаційна робота складається із завдань різних рівнів складності:
– завдання на відтворення знань, які передбачають уміння розпізнавати типові біологічні об’єкти, процеси, явища; давати визначення основних біологічних понять; користуватися біологічними термінами і поняттями тощо;

     – завдання на застосування знань, які передбачають використання уміння описувати, характеризувати, порівнювати біологічні об’єкти, явища, процеси, закономірності; складати схеми схрещування, ланцюги (мережі) живлення в екосистемах; розв’язувати елементарні вправи з реплікації, транскрипції, трансляції; описувати і пояснювати результати експерименту, дані таблиць, графіків; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, робити висновки; використовувати знання у практичній діяльності.

Атестаційна робота має включати 50 % завдань на відтворення і 50 % завдань на застосування знань і охоплювати різні теми курсу біології основної школи.

Елементи змісту атестаційної роботи:

методи вивчення живих об’єктів (спостереження, опис, вимірювання, експеримент);

загальні ознаки рослин, грибів, бактерій, тварин, їх значення у природі та використання у практичній діяльності людини;

особливості організму людини, його будови та процесів життєдіяльності (тканини, органи і системи органів, процеси життєдіяльності, внутрішнє середовище, імунітет, нейрогуморальна регуляція процесів життєдіяльності, профілактика захворювань, надання долікарської допомоги);

хімічний склад і структура клітини; еукаріотична і прокаріотична клітини; особливості рослинних і тваринних клітин; клітинний цикл, мітоз, мейоз; статеві клітини, запліднення; хромосоми, гени, генетичний код; біосинтез білка;

методи генетичних досліджень; генотип і фенотип; закони Менделя; генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю; форми мінливості; види мутацій;

екосистеми, їх різноманітність; харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах;   екологічні фактори; взаємодія видів в природі; біосфера.

До атестаційної роботи включаються:

тестові завдання закритої форми (з однією правильною відповіддю, з кількома правильними відповідями, на встановлення відповідності);

завдання відкритої форми (з короткою та розгорнутою відповіддю);

завдання, які передбачають здійснення аналізу діаграм, графіків, таблиць, текстів.

Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт визначає вчитель. Для укладання атестаційних робіт учитель може використовувати збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації з біології, або інші збірники завдань з біології, що мають відповідний гриф, з урахуванням вимог, що зазначені вище.

Проведення ДПА в середній школі у 2021 році (9 клас)

Перелік навчальних предметів, із яких у 2020/2021 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття базової середньої освіти(у 9 класах закладів загальної середньої освіти):

1. Українська мова.
2. Математика.
3. Один із навчальних предметів зі списку (за рішенням педагогічної ради закладу освіти, затвердженим наказом керівника закладу освіти):

• біологія, всесвітня історія, географія, зарубіжна література, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька або французька мова відповідно до освітньої програми закладу освіти), інформатика, історія України, основи правознавства, українська література, фізика, хімія - для учнів класів з українською мовою навчання, у яких не вивчається мова національної меншини чи корінного народу;
• біологія, всесвітня історія, географія, література, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька або французька мова відповідно до освітньої програми закладу освіти), інформатика, інтегрований курс "Література", історія України, мова національної меншини, мова корінного народу, основи правознавства, українська література, фізика, хімія - для учнів класів з навчанням або вивченням мови національної меншини.